Історія пишеться рішеннями, а майбутнє — громадянами, які вірять у свою державу!

Груник І. С.: 16 липня — день, коли українська мрія про власну державу набула сили слова. Ухвалення Декларації про державний суверенітет України стало світлом, що прорізало історичний обрій і вказало шлях до Незалежності. Тоді народилася впевненість: Україна має право бути господарем на своїй землі, берегти свою мову, культуру, освіту, пам'ять і майбутнє.

Сьогодні ці слова звучать інакше. Їхній зміст вимірюється не рядками документа, а життями тих, хто став на захист України. Суверенітет має голос наших воїнів, які тримають небо над українськими містами, має силу волонтерських рук, молитви матерів, наполегливої праці кожного, хто не дозволяє згаснути світлу української державності.

У такі часи особливо гостро відчуваємо: освіта — це теж простір боротьби. Саме в аудиторіях виховується покоління, яке не лише здобуватиме професію, а й нестиме відповідальність за свою країну. Тут народжуються знання, що стають міцнішими за зброю часу, характер, який не підкорюється випробуванням, і любов до Батьківщини, яка не потребує гучних слів, бо живе у щоденних вчинках.

Нехай цей день нагадує нам, що державність — це не лише спадок попередніх поколінь. Це наша спільна праця, наша пам'ять і наша віра. Поки українці захищають свою землю, навчають дітей, творять, досліджують і мріють — Україна була, є і буде.

З Днем прийняття Декларації про державний суверенітет України!

Слава Україні!

Героям слава!