Світло крізь століття: Коли Тарас Шевченко говорить фарбами

Є митці, які залишають після себе слова. 

А є ті, що залишають світло.

Саме таким відкрився Тарас Шевченко для здобувачів освіти групи 2Р-111 спеціальності “Транспортні технології” Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури НУ “Львівська політехніка” під час відвідування виставки «ВІН: Тарас Шевченко. Художник» у Zenyk Art Gallery.

Це не просто експозиція — це тиха розмова крізь століття. 58 живописних і графічних творів із колекції Національного музею Тараса Шевченка відкрили перед молоддю Шевченка незвичного: не лише пророка слова, а художника, який умів говорити фарбами так само глибоко, як і віршами.

Його полотна — мов вікна в іншу епоху, де кожен погляд, тінь і штрих дихають свободою, болем, красою та людяністю. Особливо символічно, що це — перша у Львові масштабна персональна виставка Шевченка-художника, представленого по-сучасному, по-європейськи, без шкільних шаблонів і звичних рамок.

Метою відвідування стало не лише знайомство з мистецькою спадщиною митця, а й пошук живого діалогу з культурою, історією та самими собою. Адже справжнє мистецтво не дає готових відповідей — воно змушує відчувати.

  «Я ніби вперше побачила Шевченка справжнього — не з підручника, а живу людину з неймовірною внутрішньою силою», - поділилася враженнями Ірина БОЙКО, голова студентської ради коледжу.

На думку Андріан ДУБАС: «Ця виставка доводить, що українське мистецтво — сучасне, глибоке і дуже сильне».

Для здобувачів освіти ця мистецька подорож стала більше, ніж екскурсією. Вона стала нагадуванням: великі постаті не живуть у минулому — вони продовжують говорити з нами мовою мистецтва.