ДВА КОЛЬОРИ. ОДНА НАЦІЯ. ОДНА ВОЛЯ.

Груник І. С.: 23 серпня — День Державного Прапора України.

Синьо-жовтий стяг — це символ нашої пам’яті, свободи, незламності й права бути господарями на своїй землі.

Синій — колір українського неба, простору і мрії про мир.

Жовтий — колір наших родючих полів, праці та життя.

Українські синьо-жовті барви мають глибоке історичне коріння. Їхнє офіційне використання як державних кольорів особливо утвердилося під час Української революції 1917–1921 років - це період відродження української державності та національно-визвольної боротьби.

24 серпня 1991 року разом із проголошенням Незалежності України синьо-жовтий прапор знову став символом відродженої держави, а 28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила його Державним Прапором України.

Та сьогодні значення прапора відчувається особливо гостро. У час війни він перетворився на святиню незламності, головний оберіг для військових на передовій та всесвітньо впізнаваний знак свободи,гідності й життя.

Він майорить над нашими містами й селами, над школами та коледжами, на площах і фронті.

Його піднімають українські воїни після звільнення окупованих територій. Його вивішують там, де ще вчора ворог намагався стерти саму згадку про Україну.

Це знак: Україна є. Україна вистоїть. Україна переможе.

За синьо-жовтими кольорами — мільйони людей, які захищають, працюють, навчаються, волонтерять і щодня наближають нашу Перемогу.

І сьогодні, дивлячись на український прапор, ми думаємо не лише про минуле, а про тих, хто віддав життя за право бачити наш народ вільним. Про майбутнє, у якому він майорітиме над усією Україною — від Карпат до Криму, від Чернігова до Севастополя.  

Прапор України — це наша історія. Це наша сьогоднішня боротьба. Це наша майбутня Перемога.

З Днем Державного Прапора України!

Нехай синьо-жовтий стяг завжди нагадує нам: ми — українці. Ми — вільні. Ми — незламні. Ми — Україна!