top of page

Ми кривого танцю йдемо, ми в нім кінця не знайдемо...

У гуртожитку № 2 Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури НУ "Львівська політехніка" студенти разом з вихователем Ільчук Мирославою Володимирівною водили веснянки-гаївки.

Про Великодні традиції, а саме про веснянки-гаївки, про традиції наших предків "весну зустрічати" розповіли старший науковий співробітник Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай) Хомченко Яна Вікторівна та молодший науковий співробітник Бердянського художнього музею, магістр НУ "Львівська політехніка" спеціальності музеєзнавство і культурний туризм Хомченко Діана Євгенівна.

Веснянки - цикл календарно-обрядових пісень, які співали українці від Благовіщення і до Трійці. Наші предки вважали, що саме спів веснянок сприяв змінам погоди і мав ледь не магічну дію: принесе щастя в кожну хату та кращий урожай.

Гаївки - це різновид веснянок, які зазвичай виконували під час Великодніх свят. Вірили, що все зображене й проспіване у священний час Великодніх свят обовʼязково має збутися.

На подвір'ї гуртожитку лунали гаївки "Кривий танець", "Вербовая дощечка", "Голубка", "Царівна" та інші, що супроводжувалися танцем.

Найпоширеніша форма виконання гаївок – це розігрування в колі сюжету пісні. Рухами імітували оранку, посів, сходи, цвітіння, дозрівання й збір аграрних культур. Інша поширена форма гаївок – проходження шеренги дівчат під "ворітцями" з піднятих рук. Українці вірили, що, пройшовши під такою аркою, наберешся здоров'я, сили, привернеш талан.

І ми віримо, що наші гаївки привернуть талан Україні - ПЕРЕМОГУ і ЩАСЛИВУ ДОЛЮ!







12 переглядів

Comments


bottom of page